Публікації

Показано дописи з Лютий, 2017

Трагічна Зеровіана

Зображення
         Доля родини Зерових <…> − знакова. І це знак біди. Новітню національну еліту комуністичний режим нещадно винищував. Від упорядників книги «Родинне вогнище Зерових» (К., 2004). Яскрава і багата Зеровіана бере свій початок з містечка Зіньків на Полтавщині, де побачили світ і під пильним батьківським оком зробили перші кроки в життя майбутні видатні українські письменники, вчені, педагоги, медики… А проте повели їх, талановитих братів і сестер Зерових, тернисті дороги в гекатомби історичних трагедій, розкидали по світах, щоб зіпхнути в провалля зневіри, загибелі й забуття. Як і ввесь український народ за комуно-імперської тиранії. …Серпень 1934 року. Київ. Родина Зерових востаннє зібралася разом. Збереглося дорогоцінне фото, зроблене земляком П. М. Юрченком у Ботанічному саду. Ще всі живі : батьки Костянтин Іраклійович і Марія Яківна, сини Микола (з дружиною Софією та сином Костиком), Дмитро, Костянтин (з дружиною Вірою), Михайло, Георгій; доньки Олена й Валерія

Метро до Кибинець

Зображення
На метро у Кибинці: 6 червня 2016 року літератори з різних куточків України зібралися разом, щоб згадати поета-футуриста Михайля Семенка, якого було розстріляно 1937 року у Києві, за нібито терористичну діяльність. Сільський футуристичний фестиваль «Метро до Кибинець» згуртував навколо себе як столичних митців, так і поетів та науковців з Полтавщини, Хмельниччини, Івано-Франківщини, а також місцевих мешканців різного віку, які не тільки спостерігали за дійством, але й стали його безпосередніми учасниками. Організаторами заходів у рамках фестивалю стали Культурний проект «Метро до Кибинець» та Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України, яка за підтримки Центру культурного менеджменту та Асоціації агентств місцевої демократії (ALDA) в рамках програми CHOISE та за спільного фінансування Європейським Союзом реалізувала проект «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки».

Стежини до Драгоманівського гнізда

Зображення
Якщо йти стежкою у незнайомій місцині, то обов’язково вийдеш до річки, дороги, криниці, села. Непримітна, біжить вона, позначаючи кроки попередників і вектор загального напрямку. У дослідженні життя і творчості видатних людей образ стежки – не новий, навіть банальний. Але як краще за нього скажеш про довгий шлях крізь непізнане до духовного джерела думок і почуттів національних геніїв. Для нового маршруту, прокладеного у Гадячі палкими прихильниками української історії та культури, це не тільки яскравий образ або публіцистичний штамп, це реальні осінні стежки від першого будинку родини до дзвінкого Зеленого гаю. Так, 22 жовтня 2016 року було апробовано маршрут «Лесинами стежками» у рамках реалізації проекту «Літературно-краєзнавчих маршрутів «Земляки».

Літературні маршрути Полтавщини: історія, що не потребує легенд

Зображення
У рамках проекту «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки» письменники, краєзнавці, працівники музеїв, представники влади і громади на місцях об’єдналися навколо спільної мети: розробити літературно-краєзнавчі маршрути, які б популяризували творчість Лесі Українки, Олени Пчілки, Григора і Григорія Тютюнників, братів Зерових та Михайля Семенка. Проект пілотний. Організатори переконані, що згодом кількість літературних маршрутів збільшиться. Спільна праця, ініціатива, участь громади на місцях, іноземний досвід мають у цьому допомогти. Докладніше про проект розповідає голова Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України Наталія Кірячок. Як виникла ідея літературних маршрутів? Із цією ідею повернулася з тренінгу наша колега – полтавська поетеса і журналістка Інна Снарська. Для нас дуже важливо брати участь у подібних заходах, це можливість спілкування у творчому середовищі і обміну досвідом. Ідея Інни Станіславівни одразу знайшла підтримку як серед пи

Хочеш пізнати поета – піди в його край

Зображення
Так у свій час сказав великий Йоганн Вольфганг Ґете. Розширити можливості літературного туризму, показати їх полтавцям, українським та іноземним туристам покликаний проект «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки» Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України.  Читаючи книгу, ми переносимося до описаного в ній вигаданого або існуючого світу. В такий спосіб читач отримує можливість взяти участь у неймовірних подіях, які неможливо пережити у повсякденному житті. Тим більше, для цього навіть непотрібно покидати помешкання. Однак, коли закінчується наше читання, тієї ж миті закінчується і пригода, яку подарувала книга. Тягнемося за наступною, щоб заповнити пустку. Часом ця книжка стає для нас настільки цікавою, що ми хотіли б перенестися у місця, пов’язані з її героями або автором. Унаслідок цього прагнення утворився новий вид туризму, який називається літературним. За словами голови обласної організації НСПУ Наталії Кірячок, непросто було визначитися,

Літературний туризм у Європі

Зображення
Культурний туризм належить до однієї з найстарших форм туризму. Його початки сягають античності, тоді він проявлявся головним чином у вигляді паломницьких подорожей  до святих місць, а також відправ заможних осіб, які бажали побачити світ. У середньовіччі рух паломників зміцнився ще більше, оскільки виникли нові релігії. Натомість, поява університетів спричинила сповільнення освітнього туризму. Період від Ренесансу до Доби Просвіти впроваджує нову форму культурного туризму під назвою Grand Tour. То була подорож молодих англійських аристократів на європейський континент. Метою було пізнання європейської культури, а також вивчення іноземних мов. Доба Просвіти і Романтизм впроваджують перші освітні подорожі на терені Європи. Розпочався також розвиток масового туризму до об’єктів культурної спадщини, зокрема, подорожі до місць поховання славетних героїв або оглядання руїн замків. У ті часи постають перші музеї, а також пов’язаний із ними туристичний рух. У другій половині ХІХ столітт