Трагічна Зеровіана
![Зображення](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj6qvsSWPfrwkXZFgwZVcRgjic7B_jgnLCmxmKdBXX_xS4k4azoCSDodDGCM_M-saeerICxHn_pMuGK81QV89Df_3GFLIgnHWalMugF2F6iemtNdmy7tGfvuN8ismoAYI-ZRR_EyIv5LayY/s640/2017-02-25_025336.jpg)
Доля родини Зерових <…> − знакова. І це знак біди. Новітню національну еліту комуністичний режим нещадно винищував. Від упорядників книги «Родинне вогнище Зерових» (К., 2004). Яскрава і багата Зеровіана бере свій початок з містечка Зіньків на Полтавщині, де побачили світ і під пильним батьківським оком зробили перші кроки в життя майбутні видатні українські письменники, вчені, педагоги, медики… А проте повели їх, талановитих братів і сестер Зерових, тернисті дороги в гекатомби історичних трагедій, розкидали по світах, щоб зіпхнути в провалля зневіри, загибелі й забуття. Як і ввесь український народ за комуно-імперської тиранії. …Серпень 1934 року. Київ. Родина Зерових востаннє зібралася разом. Збереглося дорогоцінне фото, зроблене земляком П. М. Юрченком у Ботанічному саду. Ще всі живі : батьки Костянтин Іраклійович і Марія Яківна, сини Микола (з дружиною Софією та сином Костиком), Дмитро, Костянтин (з дружиною Вірою), Михайло, Георгій; доньки Олена й Валерія