Літературно-краєзнавчий маршрут «Слідами Михайля Семенка по Кибинцях»


Вперше Кибинці згадуються в 1688 як власність Миргородського протопопа Леонтія Филипповича.
Власники села змінювалися кілька разів і нарешті 1788 року власником маєтку у Кибинцях став Дмитро Трощинський. Він був гадяцьким полковим писарем, пізніше—статс-секретарем Катерини ІІ, ще пізніше перебував на міністерських посадах Російської імперії. Під час відставок Трощинський мешкав у Кибинцях, та з часом перетворив їх на осередок української культури першої чверті ХІХ ст. У цілому він володів 70-ма тисячами десятин землі, 6-ма тисячами кріпаків. По матері був далеким родичем Миколи Гоголя. Батько Гоголя Микола Гоголь-Яновський працював управителем маєтків Трощинського та керував його домашнім театром. Окрім театру, у якому грали сам Микола Гоголь та його мати, акторка Марія Гоголь-Яновська, у маєтку був оркестр, просунута на той час бібліотека та колекції мистецьких творів.
Після реформи 1861 з поступової ліквідації кріпацтва, панську садибу разом з економією і горілчаним заводом придбав поміщик Шишкін. Пізніше він продав її поміщикам Вульфертам. На початку ХХ ст. у Кибинцях працювали молочнотоварна ферма, свиноферма, вальцьовий млин, два цегельні заводи, один горілчаний. Значними землевласниками в селі були поміщики Пищимуха та Осипов (Михайленко).
31 грудня 1892 року в Кибинцях народився Михайль Семенко, поет футуристичного стилю та культуртреґер. Його бабусею була позашлюбна донька Трощинського від його служниці, Оксана. Семенко у своїх віршах «пророкував транспортну революцію в Україні, а саме—появу метрополітенів та якісних автошляхів», зокрема, метро із Парижа в Кибинці.
Після революції 1917 року маєток Трощинського був розтягнутий селянами на цеглинки.

 Опис об’єктів на мапі Кибинців

Палац культури та сільська бібліотека
Меморіальна дошка Михайлю Семенку на палаці культури

Ставок Трощинського
Ставок називають іменем Дмитра Трощинського, державного діяча та мецената культури, зокрема, одного з ініціаторів першого видання «Енеїди» Івана Котляревського.

Пагорб Трощинського
На пагорбі стояв маєток державного діяча Дмитра Трощинського, що здалеку зустрічав гостей музикою—грав домашній оркестр. У будинку діяв домашній театр, розташовувалася книгозбірня.

Ставок Пищимський
Ставок називають іменем поміщика Пищимухи, одного з найбільших місцевих землевласників у ХІХ ст. За переказами, він був такий грубий, що не докладав жодних зусиль, щоб триматися на воді.

Місце хати Семенків
На цьому місці стояла друга хата родини Семенків у Кибинцях. Батько був писарем та походив із сусіднього села Яреськи, утім, вони мешкали родиною то в Кибинцях, звідки походила його дружина Марія Степанівна, то в Ромадані, де родина Семенків здійснила невдалу спробу відкрити шинок, то в Хоролі, де навчалися діти. Але врешті-решт поверталися в Кибинці. Саме в цю хату після служби у Владивостоці повернувся Михайль із дружиною Лідією. Окрім Михайла, у сім’ї виростали Софія, Марія, Василь, Микола, а також Олександр та Олександра, котрі померли дітьми. Під час колективізації мати віддала хату з городом у колгосп і на тій землі аж до розпаду Радянського Союзу працювала третя бригада. Тепер тут поле, що має приватного власника.
Школа
Кибинська ЗОШ І–ІІІ ступенів. Навчальне приміщення було відкрите в 1867 році, як двокласне земське початкове  народне училище. До 1937 року школа була Трудовою семирічною. Під час німецької окупації не працювала, заняття відновилися 1943 року.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Літературний туризм у Європі

Григір Тютюнник: стежками життя і творчості